goodrult

Географічні карти дозволяють вивчити комплекс природно- економічних характеристик району будівництва для вибору найбільш оп­тимального проектного рішення. Топографічна карта — це зменшене узагальнене відображення зем­ної поверхні, побудоване за обумовленими математичними закономірнос­тями. Топографічні карти складають в рівнокутній поперечно-циліндрич­ній проекції Гауса, що обчислюється за елементами еліпсоїда Красовського, і в Балтійській системі висот. Положення будь-якої точки фізичної по­верхні Землі визначається проекцією цієї точки на поверхні земного еліп­соїда (геодезичні або прямокутні координати). Ділянки місцевості на карті відображають в зменшеному вигляді.

• Умовні Знаки Топографічних Карт Та Їх Класифікація
• Умовні Позначення Топографічних Карт Та Їх Класифікація

На топографічних картах відображається територія земної поверхні, яка обмежена на заході і сході меридіанами, на півночі і півдні - паралеля­ми з відомими довготою і широтою (рис. На північній і південній опорних рамках трапеції нанесені мінутні поділки по довготі, а на західній і східній сторонах - по широті у вигляді чорних і білих шашок, які чергу­ються. Кожна мінута довготи і широти поділена точками на шість частин, відстань між якими відповідає 10'. З’єднавши прямими відповідні точки на протилежних широтах і довготах трапеції, можна одержати геодезичну сі­тку координат у вигляді ліній паралелей і меридіанів. В кутках рамки на­ведені їх географічні координати.

Умовні Позначення До. Їх класифікація. Знаки топографічних карт та їх. Специально разработанные карты. Результати та їх обговорення. Наявність конфліктів, їх кількість та характер також важлива інформація для кураторів. Ся кількість навколосудинних ТБ відносно інших топографічних типів [1]. Ожиріння, як термін, введено до міжнародної класифікації хвороб 10. Инструкция по работе в програмее edius.

Умовні Знаки Топографічних Карт Та Їх Класифікація

Прямокутна система координат на топографічній карті зображена лі­ніями кілометрової сітки (рис. Горизонтальні лінії сітки, що парале­льні проекції екватора на горизонтальну пло щину, - осі ординат, а верти­кальні лінії, паралельні осьовому меридіану, - осі абсцис.

Виходи ліній ко­ординатної сітки написані між внутрішньою і мінутними рамками, що до­зволяє визначити плоскі прямокутні координати точок. Висотне положення точок земної поверхні відображається горизон­талями, які проведені через відповідну висоту перерізу в залежності від масштабу карти і характеру рельєфу місцевості, та додатковими абсолют­ними позначками точок. Висота перерізу рельєфу наведена під південною зовнішньою рамкою. Номенклатура аркуша карти вказана над північною зовнішньою рам­кою. Числовий, словесний і лінійний масштаби, а також графік закладання розташовані під південною зовнішньою рамкою. Під південно-західним кутом рамки знаходиться пояснювальний підпис про схилення магнітної стрілки і середні кути зближення меридіанів. У внутрішній рамці карти за допомогою контурних і позамасштабних умовних топографічних знаків відображено рельєф і ситуацію.

Умовні Позначення Топографічних Карт Та Їх Класифікація

Рисунок 6.1 - Визначення географічних координат точки Крупномасштабні топографічні карти (1:10 000.1:50 000) викорис­товують для детального вивчення місцевості, орієнтування на ній, а також для різних за призначенням точних вимірювань та розрахунків. Середньомасштабні топографічні карти (1:100 000000 1:200.ب) є підґрунтям для вибору трас доріг, проведення геологічних вишукувань, для попередніх розрахунків при проектуванні відповідальних споруд.

Дрібномасштабні топографічні карти (1:500 000.1:1000 000) вико­ристовуються для вирішення задач науково-дослідного й прикладного ха­рактеру з використання ресурсів й економічного освоєння територій. Всі топографічні карти є основою для створення різних тематичних карт: гео­логічних, гідрогеологічних, геоботанічних тощо.